Разделится вся жизнь на "до" и "после"
Одним коротким росчерком Небес.
И кто-то скажет:"Так сложились звёзды",
Но понесёт не он нелёгкий крест.
И так тебе нести его придётся,
Как главное, что послано судьбой.
А прошлое, быть может, не вернётся
И никогда не встретится тобой.
Отныне будет всё вокруг другое -
Не то, твоё - чужое древо лжи.
Как сон без пробуждения, покоя,
Как мрак, что длит и длит зачем-то жизнь.
Разделится вся жизнь на до и после...
Но всё здесь на земле не навсегда.
Когда-нибудь окончатся вопросы,
Поймётся всё и примется тогда.
Переживётся каждой каплей крови
И выплачется каждою слезой
Дорога, по которой ты с любовью
Прошёл, однажды встретившись с грозой.
Всё сбудется, создастся, состоится,
Самим Творцом напишется навек.
Душа освободится, словно птица -
Ведь должен быть свободным человек!
Любовь,Володенко - Бледных,
Владикавказ,Россия
родилась 13.12.1959 года и выросла в городе Владикавказе,с 12 лет пишу стихи и верю в Господа,прошу кому интересно какое либо общение,пишите.С Божьей помощью.Люба.Еще вы можете почитать мои стихи на сайте stihi.ru автор Любовь Александровна e-mail автора:Lubovblednih@yandex.ru сайт автора:Немного обо мне
Прочитано 3529 раз. Голосов 3. Средняя оценка: 5
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Моя молитва - Левицька Галина Цей вірш був написаний за кілька годин до народження мого найменшого сина Михайла. В 13 год. мені робили “кесаревий розтин”, бо сама я його народити не могла. Чоловікові лікар сказав, що не гарантує ні моє життя, ні життя дитини. Я про це не знала, але відчувала, що проходжу по грані. Молилася за життя дитини. Просила у Бога, навіть якщо мені не судилося жити, щоб Він дав мені знати, що мій синочок живий!
Під час операції я враз відчула себе. Це було дивне відчуття: тіла не було, спробувала ворухнути руками — рук немає; спробувала ворухнути ногами —ніг немає; спробувала відкрити очі — лиш миттєвий зблиск світла. Але я була!!! І ні болі, ні страху. Лиш спокій… Потім почула голоси:
-Хто там в неї? (Голос професора Григоренка)
-Хлопчик, хороший, здоровий!
-Скільки в неї вдома?
- Шестеро…
-Це сьомий. Восьмого не буде…
Я не могла в ту мить задуматись над почутим, бо відчула, що кудись відпливаю… Але в серці була вдячність Богові за почуту вісточку про сина…
Я дякую Богові за його милість і любов. Він подарував моєму синові життя! Він зберіг і моє життя,давши мудрість лікарям під час операції: коли почалася дуже сильна кровотеча при розтині матки, професор прийняв рішення зробити ампутацію частини матки. І кровотечу вдалося зупинити.
Це було сім років тому. Михайлик в цьому році закінчив 1-й клас.
Для детей : Светоч Жизни - Людмила Солма Эта поэтическая аллегория адресована, прежде всего, именно маленьким детям. Они чисты и с восторгом принимают окружающую их живую природу – этот удивительнейший и прекрасный мир. Так, непосредственно на примерах живой природы, они постигают Суть Великой Истины - Светоч Жизни.
